Історичні відомості

Седнів — селище міського типу (з 1959) Чернігівського району Чернігівської області України, центр селищної ради, до складу якої входить також село Нове.

Розташований на р. Снов (прит. Десни), за 25 км від залізничної станції Чернігів.

Населення - 2400 осіб (1966 рік), 1353 особи (2001) рік.

Місто постраждало внаслідок Голодомору 1932–1933 років.

Київська Держава

Вперше згадується як давньоруське місто-фортеця Сновськ. Поблизу нього у 1068 р. князь Святослав з трьома тисячами воїнів розбив 12-тисячне військо половців. Виник зі слов'янських поселень у VIII — IX ст.

Назва походить від річки Снов («сна» — омивати, купатись).

У Х — ХІ ст. Сновськ був однією з фортець Київської Русі, центром окремої адміністративної одиниці — Сновської тисячі.

У 12-13 століттях Сновськ входив до складу Чернігівського князівства. Був знищений татарами 1239 року.

У 50-х рр. XIV ст. місто увійшло до складу Великого князівства Литовського.

З XVI ст. має сучасну назву Седнів. Про походження назви розповідає народна легенда:

"Спустошливі орди кримських татар напали на Сновськ, та не змогли взяти це місто-фортецю. Татари називали тоді оборонців Сновська «сиднями», що в перекладі з татарської мови ніби означало «злі, хоробрі». Звідси — Седнів.

Гетьманщина

1648—1781 — Седнів був сотенним містечком Чернігівського полку, а пізніше — волосним містечком Малоросійської, потім Чернігівської губернії. 1659 року короткий час існував Седнівський полк.

Наприкінці XVII ст. Седнів став маєтністю козацько-старшинської родини Лизогубів.

З 1782 р. — у складі Городнянського повіту Чернігівського намісництва, з 1797 р. — центр волості того ж таки повіту Малоросійської губернії, а з 1802 р. — Чернігівської губернії.

Російська анексія

У середині XIX ст. поділявся на дві частини: Млини і Кожум'яки.

Доба УНР

1917 Седнів увійшов до складу УНР.

20 січня 1918 року у Седневі вперше з'явилися російські більшовицькі банди.

18 березня 1918 р. Седнів звільнений німецькими та українськими військами.

10 січня 1919 р. у Седневі відбувся бій між вояками армії УНР та червоним Богунським полком. 25 загиблих у тому бою бійців УНР поховані на місцевому цвинтарі.

Радянська доба

У серпні 1920 р. почала діяти комуністична Седнівська сільська рада. У березні 1923 р. Седнівська волость включена до складу Городнянського району, а Седнів став центром сільської ради. З серпня 1929 р. Седнівська сільська рада перебуває у складі Чернігівського району.

Седнів у 1932—1959 рр. мав статус села.

Голодомор 1932–1933

Місто постраждало внаслідок геноциду 1932-33, до якого вдалася влада СРСР з огляду на масовий опір населення окупованих територій УНР. 1932 у селі реєструються акції масової непокори окупантам, напади на тих, хто активно співпрацював із комуністами — комсомольців, буксирів, активістів, бо саме вони грабували і старих людей, і багатодітні родини.

З огляду на систематичний спротив незаконній конфіскації продуктів, за поданням Чернігівського райкому КП(б)У, місто піддано тортурам чорною дошкою, його статус понижено до села.

Седнів — один із 13-ти населених пунктів Чернігівського району, які були занесені на так звану чорну дошку, а відтак пережило психози на ґрунті глибокого голодування, замахи на людоїдство, масові смерті від інфекційних хвороб та голодного шоку. Основна група загиблих — діти до 15 років.

Адміністративні зміни

Нове — виникло у 1920-1930-х рр. До складу села увійшов хутір Глібівка, де знаходилась економія поміщика Яцка.

Селище входить до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України у 2001 році.

Пам'ятки старовини:

  • Садиба чернігівського полковника Якова Лизогуба, ймовірно збудована у 1690 році.
  • Воскресенська церква кінця 17 століття.
  • Дерев'яна церква святого Юра (Георгія) 17 століття.
  • Кам'яниця Лизогубів, 1690 р.
  • Альтанка Глібова.

Логін: *

Пароль: *